Мікродобрива – добрива що містять мікроелементи, тобто, такі елементи які необхідні рослинам для повноцінного розвитку в невеликих кількостях. Однак їх важливість та вплив на біохімічні процеси дуже великі. Більше того, правильне застосування мікродобрив у цей час є невід'ємною частиною сучасної технології рослинництва та запорукою отримання високого врожаю гарної якості.
Нестача будь-якого з мікроелементів може призвести до захворювання рослини, але, разом з цим, певні рослини виявляють підвищену потребу у певних мікроелементах (наприклад, пшениця в міді, кукурудза в цинку, ріпак у борі тощо). Наприклад, мікродобрива «РЕАКОМ» містять збалансований набір мікроелементів потреб різних культур.
Потреба рослин у мікроелементах виникає на ранньому етапі їх розвитку – при проростанні насіння. Вже в цей період у зв'язку з активацією мікроелементами поглинання води насінням, ферментів, що беруть участь у гідролізі вуглеводів, білків і жирів, формується основа майбутньої рослини і, незалежно від присутності в ґрунті «достатньої» кількості мікроелементів, передпосівне збагачення насіння мікродобривами дає позитивний ефект. Ще більш висока ефективність даного агроприйома проявляється на ґрунтах мало забезпечених мікроелементами.
Надалі, вже за використання фотосинтетичної активної радіації, активна роль мікроелементів проявляється у синтезі хлорофілу і фотосинтетичної активності рослин як світлової так і темновой стадії фотосинтезу. Виняток із цього процесу мікроелементів призводить до порушення біосинтезу хлорофілу, пригнічення фотосинтезу та хлорозу.
Дослідженнями низки вчених розкрито роль мікроелементів у підвищенні посухостійкості сільськогосподарських культур. Механізм підвищення стійкості рослин сприймається як наслідок процесів, які відбуваються під впливом мікроелементів. До них відносяться: перегрупування води в рослині у бік більшого рівня вмісту зв'язаної води, підвищення гідратації колоїдів та водоутримуючої здатності листя рослин, активації вуглеводного та азотистого обміну, що полягає у посиленні відтоку цукрів у репродуктивні органи та зниженні гідролізу білків.
Морозостійкість рослин характеризується тими ж показниками, що й посухостійкість, тобто кількістю пов'язаної (незамерзаючої) та вільної (замерзаючої) води, підвищенням концентрації у клітинному соку цукрів, білкового азоту тощо.
Мікроелементи відіграють важливу роль у підвищенні стійкості рослин до збудників грибкових, бактеріальних та вірусних захворювань: борошнистої роси, септоріозу, церкоспорозу, кореневих та плодових гнилей та ін.
Ще однією важливою властивістю мікроелементів є їхній вплив на прискорення розвитку рослин. Так, на дослідах з кукурудзою застосування мікродобрив сприяло прискоренню цвітіння жіночих та чоловічих суцвіть і скорочення часу між їх цвітінням, що підвищувало рівень запліднення, знижувало череззерницю та прискорювало дозрівання качанів. Аналогічно діють мікроелементи та інші культури.
Від забезпеченості рослин мікроелементами залежить оптимізація їх харчування, стійкість до несприятливих зовнішніх умов і хвороб, а зрештою, їхня врожайність та якість отриманої продукції.